Реколекці

Двічі в рік мальтійці збираються до особливо нагоди - на реколекції у часі посту (березень і листопад) - зустрічі для обговорення духовних проблем.

Привіт, Ісусе!
Знову пишу Тобі листа. Знову роблю це з радістю і вдячністю. Це нічого, що його прочитаєш не Ти один, однаково Ти будеш першим. Знову, вже вкотре згадую наші реколекці і те, чого Ти нас там навчив. Ми їхали до Трускавця шукати правдивого Бога.

Ми хотіли знайти і позбутися тих фальшивих образів Бога, які заважають нам молитися, жити з Тобою, бути Тво ми друзями. Чесно кажучи, я не дуже сподівалася знайти Тебе правдивого, адже я знаю: коли щось організовуєш - не можеш повністю з цього скористати, завжди пропускаєш щось найважливіше, заклопотано полагоджуючи якісь дрібні проблеми, тішиш себе думкою, що решта скористає більше, і вкінці, десь глибоко в серці залишаєшся трошки невдоволеним, може навіть ображеним. Дякую Тобі, Ісусе, що Ти привів мене тоді до каплиці, що так легко і невимушено відкрив мені Твій фальшивий образ у моєму серці, через який мені так важко було говорити з Тобою останнім часом. Дякую, що Ти сам замість мене, Андрія чи отця провів ці реколекці , що не вимагав від нас ніяких особливих зусиль, що зробив нас всіх відкритими один до одного, подарував нам стільки радості, миру і сили. Дякую за зустріч з Владикою, за цю чудову каплицю, в якій Владика ласкаво дозволив нам молитися.

Дякую, що Ти допомагав нам не засинати на “нічних” молитвах, і що приходив до нас на Літургії. Дякую за всі ті “плоди”, які привезли мої друзі назад до Львова чи до Франківська. Тепер ми Тебе знаємо, ми нарешті знайшли Тебе. Не дай нам знову Тебе загубити. Нагадуй нам про себе, а якщо ми раптом заблудимось - пошли до нас когось із сво х друзів. Я знаю, що Ти про нас дбаєш. І ще раз дякую... Мар’яна