Мінімальна внутрішня ширина гаражу становить 330 см. Гараж має обігріватися. Зона входу та заїзду не повинна мати східців. Бажано, щоб інвалід на візку міг дістатися гаражу, не виходячи з будинку. Розміри гаражів залежать від габаритів власних автомобілів, відступів від стін, встановлених з огляду на безпеку, та необхідної маневрової площі для користувача інвалідного візка. Автомобілі середнього класу має габарити приблизно 175x470 см Принаймні з одного боку та позаду нього слід передба­чати вільний простір шириною 125-140 см для інвалідного візка. Для посідання в автомобіль з боку, протилежного де місця водія, бажано передбачати простір шириною 50 см Позаду автомобіля необхідний вільний простір шириною 125 см для забезпечення можливості інваліду на візку ко­ристування багажником. Таким чином параметри внутріш­нього простору гаражу мають бути наступними: без за­безпечення можливості повного оберту інвалідного візкс обік машини необхідна ширина становить 330-365 см із забезпеченням такої можливості - 350-385 см; необ­хідна довжина - 595 см.

Мінімальна ширина гаражних воріт має становите 300 см з урахуванням сумарної ширини автомобіля тс інвалідного візка. Для інвалідів та людей похилого віку з огляду на брак сил та фізичної спроможності найбільш придатним є обладнання воріт автоматичним відкривання* та закриванням. Це потребує влаштування спеціальній пристроїв, наприклад, вимикачів на стінах або ультразвукових приладів дистанційного керування. Останній засіб створює значні зручності для інваліда на візку, оскільки дозволяє не виходити з машини при в'їзді до гаражу то виключає необхідність влаштування інших допоміжних засобів, що компенсує його значну коштовність. Вимикачі призначені для керування воротами, спід по можливо розміщувати таким чином, щоб ними можна було користу­ватись, не виходячи з машини. Якщо гараж знаходити в межах житлового будинку або безпосередньо в прибудованій частині, двері між ним і простором будинку мають бути вогнетривкими. Мінімальна ширина їх просвіту становить 85 см, а поріг не може бути вищим за 2,5 см. В разі розміщення гаражів поза будинком бажане влаштування між ними критого переходу. Обігрів гаражу має забезпечувати температуру +20°С в приміщенні при -15°С зовні, оскільки особи з обмеженою рухомістю дуже вразливі щодо холоду, а процес пересідання до автомобіля займає біля  15 хвилин. В стелі гаражу необхідне влаштування рейки-провідника для вірьовочної драбинки, застосування якої полегшує пересідання з візка до авто-мо6ілю і навпаки. Гараж має бути обладнаний необхід­ними згідно із технічними вимогами вентиляційними пристроями. На малюнку 42а наведено планувальне рішення капітального гаражу для користувача інвалідного візка з коморою та робочим столом, а також із природнім освітленням, що є дуже принадним з урахуванням специфіки господаря. В спеціалізованих житлових будинках найбільш раціональним рішенням влаштування гаражів є їх розміщення у підвалі із передбаченням ліфту, пристосованого до потреб інвалідів на візках. В громадських гаражах, а також в гаражах  при  великих житлових будинках чи комплексах  із  комбінованим заселенням  (коли тільки частина квартир призначена для маломобільних груп) або під ними слід передбачати біля 3% місць для інвалідів на візках. В заглиблених гаражах необхідно влаштовувати пандуси з максимальним нахилом 6%, а також відповідні ліфти. Евакуаційні шляхи, а також двері між пожежними зонами мають відповідати встановленим пожежним нормам. Для розміщення автомобілів інвалідів на візках у багатоповерхових гаражах слід виділяти гаражі в першому поверсі з метою виключення необхідності використання ліфтів. В центрах міст 3% всіх громадських паркінгів (при вулицях, площах, гаражах тощо), а принаймні одну стоянку незалежно від загальної кількості місць слід передбачати для інвалідів та відповідно їх позначати. Паркінги мають розміщуватись з урахуванням щільності закладів обслуго­вування, а також установ громадського призначення. У міському середовищі відстань між паркінгами не повинна бути більшою за 300 м. З огляду на необхідність забез­печення для водіїв з обмеженою рухомістю рівних з іншими громадянами можливостей щодо користування пішохід­ними просторами в центрах міст доцільно передбачати паркінги для їх машин біля стоянок таксі. Найбільш раціональним рішенням осередків міських центрів є ство­рення просторів виключно для пішохідного руху при одно­часному забезпеченні можливостей для інвалідів-водіїв доїзду до підземних гаражів з відповідними місцями для паркування їх автомобілів. Крім того, регіональні органи влади мають надавати особам з тяжкими фізичними ушкодженнями, які є водіями власних машин, відповідні пільги щодо паркування в непередбачених для цього місцях в разі необхідності виконання службових обов'язків, відві­дування торгових закладів тощо. Паркінги на позаміських теренах також мають містити 3% спеціалізованих місць.

Розміри стоянок залежать від ширини автомобілю та площі, потрібної користувачу інвалідного візка для посі­дання в машину та висідання з неї.

З урахуванням нормативної ширини місця для парку­вання 250 см ширина місця для однієї машини, водієм якої є інвалід на візку, становить від 330 до 360 см. У випадку, коли два місця для паркування машин інвалідів знаходяться поруч, площа, потрібна для розміщення інвалідного візка, може бути спільною для двох водіїв. Відповідно ширина такого спарованого місця становить 533 см, що приблиз­но дорівнює подвійній ширині стандартного місця для пар­кування (250+250 см). Рішення місця паркування для двох інвалідів на візку, передбачене в межах паркінгу загаль­ного користування, наведене на малюнку. Спеціалізовані місця в усіх випадках - як у громадських паркінгах, так і розміщені окремо, слід позначати візуальними логоти­пами. В місцях паркування інвалідів різницю рівнів повер­хонь стоянки та тротуару слід компенсувати пандусом із виключенням східців.

З огляду на обмежену рухомість та потреби в додатко­вому обладнанні та пристроях для полегшення користування автомобілями інваліди потребують порадницьких послуг. Для цього доцільне створення громадських технічних установ чи товариств опіки та нагляду за безпекою водіїв-інвалідів з урахуванням лікарських настанов, приписів та дозволів щодо автомобільного вуличного руху. Такі заклади можуть також надавати централізовані послуги по допоміжному обладнанню, облаштуванню гаражів та автомобілів спе­ціальними пристроями та приладами для полегшення про­цесів пересідання, керування, догляду за машинами тощо.